Міністерка щастя Арундгаті Рой та її «Бог дрібниць»
Контраверсійна індійська письменниця Арундгаті Рой веде активну громадську та політичну діяльність. Пише художню літературу, есеї.
Сюзанна Арундгаті Рой народилася 24 листопада 1961 року у місті Шиллонг — столиці індійського штату Меґгалая.
Мати Мері Рой була активісткою та захисницею жіночих прав із Керали, а батько Раджиб Рой — керуючим над чайною плантацією із Калькутти.
Арундгаті було лише два роки, коли батьки розлучилися. Разом із матір’ю та братом вони переїхали жити до Керали. Певний час вони мешкали у дідуся в гірському містечку Уті в штаті Таміл-Наду. Коли дівчині виповнилося п’ять, вони знову переїхали до Керали. Рой спочатку вчилася у католицькій школі Corpus Christi у місті Коттаям у Кералі, а потім у школі імені Генрі Лоуренса у містечку Лавдейл у штаті Таміл-Наду.
Арундгаті Рой вивчала архітектуру в Інституті планування та архітектури в Делі. Після здобуття вищої освіти працювала у Національному інституті містобудування.
Арундгаті Рой — фахівець широкого профілю. Вона відома як письменниця, архітекторка, актриса, політична активістка, інструкторка із аеробіки, правозахисниця.
1984 року вона зустрілася із незалежним кінорежисером та продюсером Прадіпом Кришеном, який спочатку запропонував їй роль в своїй кінострічці «Пан Мосі» («Massey Sahib»), а потім руку і серце. Вони працювали разом на зйомках серіалу про індійську незалежність та двох фільмів: «Анні» та «Електричний місяць». Їхній шлюб не був тривалим, вони розлучилися.
Свій перший роман «Бог дрібниць» Арундгаті Рой почала писати 1992 року, а закінчила — 1996-го. Ця книжка є напівавтобіографічною та ретранслює деякі спогади дитинства письменниці.
Роман мав неабиякий комерційний успіх, а ще Арундгаті Рой 1997 року отримала за нього Букерівську премію.
Письменниця поєднала у романі «Бог дрібниць» («The God of Small Things», 1996) сімейну сагу та політичну драму. З книги можна дізнатися, як дрібниці впливають на життя, долю та поведінку людини.
Читаючи цю книгу, ви ніби самі стаєте членами цієї сім’ї та спостерігаєте за життям заможної родини. Індійський колорит та філософські роздуми роблять цю книжку надзвичайною та неординарною.
Завдяки цьому роману, я зрозуміла, як історія та її уроки впливають на людські долі.
Вас не залишить байдужими історія двояйцевих близнюків та їхньої матері. Книжку можна цитувати. Мудрих та розумних афоризмів вистачить надовго.
Роман «Бог дрібниць» викликав дуже полярні та суперечливі рецензії.
Наведу приклади позитивних відгуків: «Блискучий та екстраординарний перший роман» («New York Times»), «Яскравий, магічний роман» («Toronto Star»). Натомість були і контроверсійні негативні відгуки, наприклад: «Роман глибоко депресивний» («The Guardian»).
Але від відомих письменників Джона Апдайка та Джуліана Барнса роман «Бог дрібниць» отримав найвищі позитивні оцінки. Кастове суспільство та кохання, релігія та сімейні цінності — в цьому романі є все, чого забажаєте навибагливіший читач.
Другий роман Арундгаті Рой під назвою «Міністерство найвищого щастя» вийшов друком 2017 року. Критична рецензія в славетному «The Guardian» говорить про те, що новий роман переповнений персонажами, він ахронологічний та не має чіткого визначеного стилю. Але ці історії, часто не пов’язані між собою, захоплюють подих та надихають, адже вони трохи нагадують східні притчі.
Арундгаті Рой написала свій роман після 20 років політичного та соціального активізму. 20 років — це велика перерва, але я мала нагоду прочитати кілька розділів, і я чекаю, коли книжка буде видана в нашій країні. Це чудовий роман! У цій книжці ми будемо переноситися від Делі до Кашміру, від Індії до Пакистану. Геополітика та релігійні війни змішуються із індійською повсякденністю. Радість від втрат змінюється хвилинами щастя.
Що стосується політичного та соціального активізму Арундгаті Рой, то можна виділити наступні її статті і публікації: «Сила політики» (2001), «Алгебра нескінченого правосуддя» (2002), «Розмови про війну» (2003), «Розбита республіка: три есеї» (2011), «Капіталізм: примарна історія» (2014).
Чим запам’яталася Арундгаті Рой як політична активістка? Антиглобалістськими висловлюваннями, критикою неоімперіалізму та політики США.
Відверто кажучи, індійський середній клас незадоволений її діяльністю в політичній царині.
Наприклад, 2001 року вона захищала кашмірського активіста Афзала Ґуру, якого звинувачували у нападі на індійський парламент.
Рой брала участь в акціях протесту проти побудови дамб на річці Нармада. Кошти, отримані від Букерівської премії, та роялті від інших книг про цей будівельний проект вона передала рухові «Врятуй Нармаду». Діяльність рухівців передбачає складні судові процеси, голодування, демонстрації та збір коштів від відомих акторів та митців.
Індійці не дуже люблять Рой за її ексцентричність, скандальність та гострий язик, але попри це обожнюють її книжки. Ось така парадоксальна письменниця!
У своїх статтях Арундгаті Рой засуджувала керівництво США за військове вторгнення в Афганістан.
2006 року разом із Ноамом Хомським та іншими вченими, філософами, громадськими діячами, підписала листа проти військової агресії Ізраїлю в Лівані.
2014 року Арундгаті Рой потрапила до списку «Time — 100» та увійшла до числа 100 найвпливовіших людей світу.
Серед отриманих нею відзнак — нагорода Фонду імені Ланнана. На врученні нагород в сфері глобального обміну та захисту прав людини Рой отримала спеціальне визнання. Крім того, Арундгаті Рой є володаркою американської літературної премії імені Нормана Мейлера.
Фото вгорі: Вікрамджит Какаті.