Зустріч міністрів закордонних справ G20 у Нью-Делі у березні 2023 року
За головування Індії 1–2 березня 2023 р. відбулася важлива та найбільш репрезентативна зустріч міністрів закордонних справ G20, на якій обговорювалося широке коло питань міжнародного порядку денного. За головування Індії 1–2 березня 2023 р. відбулася важлива та найбільш репрезентативна зустріч міністрів закордонних справ G20, на якій обговорювалося широке коло питань міжнародного порядку денного. Основною проблемою, щодо якої знову не вдалося знайти консенсусу, стала російсько-українська війна.
Висновки
- Головування Республіки Індії (РІ) в G20 відбувається під гаслом «Єдиний світ — одна родина — спільне майбутнє». Держава продовжує позиціонувати себе як лідера в просуванні мирних ініціатив та борця за справедливий світовий устрій. Вона виконує роль «голосу Глобального Півдня» і в 2023 р. має унікальний майданчик для реалізації свого бачення та лобіювання інтересів держав, що розвиваються. Індія намагається формувати порядок денний самітів G20, надаючи пріоритет найбільш актуальним для Глобального Півдня питанням
- РІ як країна, що головує в G20, продовжує просувати вже відомі наративи про необхідність вирішення всіх конфліктів через переговори та дипломатію і намагається використати свою нейтральну позицію для потенційного посередництва. У такій якості РІ комунікує між розвиненими державами та державами, що розвиваються, і намагається віднайти основу для консенсусу
- Так само як під час саміту міністрів фінансів та голів центробанків, що відбувся минулого тижня, учасники зустрічі міністрів закордонних справ G20 не змогли ухвалити комюніке через протиріччя в поглядах на війну в Україні, зокрема небажання РФ та Китаю визнати факти агресії, а також звинувачення, висунуті з боку останніх, на адресу США та союзників щодо «підживлення конфлікту»
- Будь-які ширші угоди, які Індія сподівається представити як здобуток своєї дипломатії, значною мірою залежатимуть від оцінок, наданих війні в Україні та діям Російської Федерації. Поки що їх досягнення неможливе, оскільки прості заклики до миру без чіткого визнання факту агресії не можуть бути розцінені як конструктивні кроки
Саміт міністрів закордонних справ G20 відбувся 1–2 березня 2023 р. в Нью-Делі. Це була друга зустріч міністрів під головуванням Індії. До участі було запрошено загалом 40 делегацій, зокрема держави, які не входять до «двадцятки», — Нідерланди, Нігерію, ОАЕ, Хорватію, Коморські острови, а також деякі міжнародні організації, як-от Африканський Союз, Світову організацію торгівлі (СОТ). Саміт відбувся під загальним гаслом індійського головування «Васудгайва кутумбакам» («Увесь світ — одна родина»). Під час саміту Індія продемонструвала чергові спроби представити позиції країн Глобального Півдня та подолати розбіжності, що існують.
Перед початком заходу більшість аналітиків зазначали, що Індія, яка дуже серйозно ставиться до свого головування в G20, має виявити неабияку дипломатичну майстерність, щоб зробити цю зустріч успішною. Головуючи, РІ передусім зосередилася на глобальних проблемах, які особливо актуальні для держав, що розвиваються, а саме: зміні клімату, наслідках пандемії коронавірусу, зростанні боргового тягаря, цифровій трансформації, продовольчій та енергетичній безпеці. Проте, як і в самій Індії, так і загалом у світі, є чітке розуміння, що питання України найближчим часом домінуватиме над усіма іншими, і уникнути цього вкрай важко. Адже наслідки війни вже спричинили великі проблеми для світової економіки, особливо для країн Глобального Півдня, які досі намагаються подолати наслідки пандемії, що ускладняється інфляційними процесами внаслідок війни.
Двосторонні зустрічі
У саміті брали участь держсекретар США Ентоні Блінкен, міністри закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі, КНР Цінь Ґан, РФ Сєргєй Лавров. Е. Блінкен, перебуваючи напередодні в Ташкенті, заявив, що не планує зустрічі з російським і китайським колегами. Проте коротка розмова із С. Лавровим усе ж таки відбулася. Політики «переговорили на ходу» протягом 10 хв наприкінці закритого засідання, і Е. Блінкен нагадав російському міністрові, що допомога Україні з боку США гарантована й надалі. Це була їхня перша розмова від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Двосторонні зустрічі розпочалися в середу, 1 березня. Російське МЗС проанансувало наміри Лаврова провести перемовини з партнерами із сімох різних держав та зустріч з господарем саміту щодо розширення торговельної співпраці та розрахунки в національних валютах. Міністр закордонних справ РІ Субраманьям Джайшанкар провів зустрічі зі своїми колегами з Європейського Союзу та шести країн, під час яких йшлося про пріоритетні аспекти двосторонньої співпраці. Він повідомив, що на зустрічі із Жозепом Боррелем було надано високу оцінку постійному зростанню співпраці між Індією та ЄС. Обговорювався також конфлікт в Україні. Ж. Боррель висловив упевненість у тому, що дипломатичний потенціал Індії використовуватиметься для того, щоб дати Росії зрозуміти, що війну потрібно закінчити.
Під час зустрічі з Головою Африканського Союзу С. Джайшанкар запевнив, що головування Індії надаватиме пріоритет «голосу Глобального Півдня». У рамках саміту також відбулася кулуарна зустріч міністрів закордонних справ країн QVAD — США, Індії, Австралії та Японії. Знаковою стала 45-хвилинна зустріч С. Джайшанкара з міністром закордонних справ КНР Цінь Ґаном, який уперше прибув до Індії. Індійський міністр визнав, що зв’язки між двома країнами «не є нормальними», тому обидві сторони мають вирішувати «справжні проблеми».
Позиція Індії
На початку основної багатосторонньої зустрічі 2 березня до делегатів з відеопосланням звернувся прем’єр-міністр РІ Нарендра Моді. Індійський лідер закликав країни G20 досягти консенсусу щодо нагальних глобальних проблем та попросив делегатів черпати натхнення в цивілізаційному надбанні Індії, а саме «зосереджуватися не на тому, що нас розділяє, а на тому, що нас об’єднує».
У вступній промові С. Джайшанкар нагадав, що G20 несе виняткову відповідальність перед світом, у якому сьогодні спостерігається декілька криз, серед них, зокрема, вплив пандемії COVID, занепокоєння з приводу нестабільності ланцюжків постачань, побічні ефекти конфліктів, що тривають, занепокоєння через боргові кризи та зміну клімату. Водночас політик не назвав війну в Україні окремим безпековим викликом.
Результати
За підсумками роботи саміту офіційної спільної заяви, як і на попередній зустрічі міністрів фінансів, що відбулася тиждень тому, прийнято не було. Натомість було оприлюднено підсумковий документ. В інтерв’ю щодо основних результатів роботи С. Джайшанкар визнав, що через питання про війну в Україні між делегатами виникли «непримиренні розбіжності». Однак учасники зустрічі досягли домовленостей щодо більшості питань, які обговорювалися та стосувалися зміцнення багатосторонньої співпраці, сприяння продовольчій та енергетичній безпеці, зміни клімату, охорони здоров’я, розвитку новітніх технологій, гендерних питань, боротьби з тероризмом. До питань, щодо яких досягнуто консенсусу, належать такі: необхідність реформування важливих міжнародних організацій, у першу чергу — Ради Безпеки ООН та Світової організації торгівлі.
У третьому пункті підсумкового документа йдеться про агресію РФ проти України: «Більшість учасників рішуче засудили війну в Україні та наголосили на тому, що вона спричиняє величезні людські страждання та загострює існуючу вразливість глобальної економіки, стримує зростання, збільшує інфляцію, порушує ланцюги постачання, перешкоджає сталій енергетичній та продовольчій безпеці, створює ризики фінансовій стабільності. Були й інші погляди і різні оцінки ситуації та запроваджених санкцій».
Держсекретар США Е. Блінкен на пресконференції після завершення саміту схвально оцінив підсумковий звіт, підготовлений С. Джайшанкаром. Він укотре наголосив на тому, що Росія може припинити війну в Україні хоч завтра, і тоді припиняться страждання всіх, хто потерпає від цієї війни. Поки що, підкреслив Е. Блінкен, маємо думати, як постачити їжу тим, хто голодує, тож принаймні Росія повинна продовжити Чорноморську зернову ініціативу.
Індія спромоглася забезпечити згоду з питань, які становлять особливий інтерес для бідніших країн, оскільки як держава, що нині головує в G20, ставила саме таку мету. Проте вирішити розкол між делегатами стосовно України знов-таки не вдалося.